| глухи́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | глухи́й | глуха́ | глухе́ | глухі́ |
| родовий | глухо́го | глухо́ї | глухо́го | глухи́х |
| давальний | глухо́му | глухі́й | глухо́му | глухи́м |
| знахідний | глухи́й, глухо́го | глуху́ | глухе́ | глухі́, глухи́х |
| орудний | глухи́м | глухо́ю | глухи́м | глухи́ми |
| місцевий | на/у глухо́му, глухі́м | на/у глухі́й | на/у глухо́му, глухі́м | на/у глухи́х |