| | |
| глу́хнути – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | глу́хнути |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | глу́хнімо, глу́хнім |
| 2 особа | глу́хни | глу́хніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | глу́хнутиму | глу́хнутимемо, глу́хнутимем |
| 2 особа | глу́хнутимеш | глу́хнутимете |
| 3 особа | глу́хнутиме | глу́хнутимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | глу́хну | глу́хнемо, глу́хнем |
| 2 особа | глу́хнеш | глу́хнете |
| 3 особа | глу́хне | глу́хнуть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| глу́хнучи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | глух, глу́хнув | глу́хли, глу́хнули |
| жін. р. | глу́хла, глу́хнула |
| сер. р. | глу́хло, глу́хнуло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| глу́хши, глу́хнувши |
