| | |
| глуши́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | глуши́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | глуші́мо, глуші́м |
| 2 особа | глуши́ | глуші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | глуши́тиму | глуши́тимемо, глуши́тимем |
| 2 особа | глуши́тимеш | глуши́тимете |
| 3 особа | глуши́тиме | глуши́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | глушу́ | глу́шимо, глу́шим |
| 2 особа | глу́шиш | глу́шите |
| 3 особа | глу́шить | глу́шать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| глу́шачи* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | глуши́в | глуши́ли |
| жін. р. | глуши́ла |
| сер. р. | глуши́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| глу́шений |
| Безособова форма |
| глу́шено |
| Дієприслівник |
| глуши́вши |
