| гнітю́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гнітю́чий | гнітю́ча | гнітю́че | гнітю́чі |
| родовий | гнітю́чого | гнітю́чої | гнітю́чого | гнітю́чих |
| давальний | гнітю́чому | гнітю́чій | гнітю́чому | гнітю́чим |
| знахідний | гнітю́чий, гнітю́чого | гнітю́чу | гнітю́че | гнітю́чі, гнітю́чих |
| орудний | гнітю́чим | гнітю́чою | гнітю́чим | гнітю́чими |
| місцевий | на/у гнітю́чому, гнітю́чім | на/у гнітю́чій | на/у гнітю́чому, гнітю́чім | на/у гнітю́чих |