| | |
| говори́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | говори́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | говорі́мо, говорі́м |
| 2 особа | говори́ | говорі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | говори́тиму | говори́тимемо, говори́тимем |
| 2 особа | говори́тимеш | говори́тимете |
| 3 особа | говори́тиме | говори́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | говорю́ | гово́римо, гово́рим |
| 2 особа | гово́риш | гово́рите |
| 3 особа | гово́рить | гово́рять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гово́рячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | говори́в | говори́ли |
| жін. р. | говори́ла |
| сер. р. | говори́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| гово́рений |
| Безособова форма |
| гово́рено |
| Дієприслівник |
| говори́вши |
