| голоси́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (кричати) | ||
| Інфінітив | голоси́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | голосі́мо, голосі́м | |
| 2 особа | голоси́ | голосі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | голоси́тиму | голоси́тимемо, голоси́тимем |
| 2 особа | голоси́тимеш | голоси́тимете |
| 3 особа | голоси́тиме | голоси́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | голошу́ | голо́симо, голо́сим |
| 2 особа | голо́сиш | голо́сите |
| 3 особа | голо́сить | голо́сять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| голо́сячи* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | голоси́в | голоси́ли |
| жін. р. | голоси́ла | |
| сер. р. | голоси́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| голоси́вши | ||