| голосли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | голосли́вий | голосли́ва | голосли́ве | голосли́ві |
| родовий | голосли́вого | голосли́вої | голосли́вого | голосли́вих |
| давальний | голосли́вому | голосли́вій | голосли́вому | голосли́вим |
| знахідний | голосли́вий, голосли́вого | голосли́ву | голосли́ве | голосли́ві, голосли́вих |
| орудний | голосли́вим | голосли́вою | голосли́вим | голосли́вими |
| місцевий | на/у голосли́вому, голосли́вім | на/у голосли́вій | на/у голосли́вому, голосли́вім | на/у голосли́вих |