| голосте́блий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | голосте́блий | голосте́бла | голосте́бле | голосте́блі |
| родовий | голосте́блого | голосте́блої | голосте́блого | голосте́блих |
| давальний | голосте́блому | голосте́блій | голосте́блому | голосте́блим |
| знахідний | голосте́блий | голосте́блу | голосте́бле | голосте́блі |
| орудний | голосте́блим | голосте́блою | голосте́блим | голосте́блими |
| місцевий | на/у голосте́блому, голосте́блім | на/у голосте́блій | на/у голосте́блому, голосте́блім | на/у голосте́блих |