| | |
| голу́битися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | голу́битися, голу́битись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | голу́бмося, голу́бмось |
| 2 особа | голу́бся | голу́бтеся, голу́бтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | голу́битимуся, голу́битимусь | голу́битимемося, голу́битимемось, голу́битимемся |
| 2 особа | голу́битимешся | голу́битиметеся, голу́битиметесь |
| 3 особа | голу́битиметься | голу́битимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | голу́блюся, голу́блюсь | голу́бимося, голу́бимось, голу́бимся |
| 2 особа | голу́бишся | голу́битеся, голу́битесь |
| 3 особа | голу́биться | голу́бляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| голу́блячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | голу́бився, голу́бивсь | голу́билися, голу́бились |
| жін. р. | голу́билася, голу́билась |
| сер. р. | голу́билося, голу́билось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| голу́бившись |
