| | |
| голу́бити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | голу́бити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | голу́бмо |
| 2 особа | голу́б | голу́бте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | голу́битиму | голу́битимемо, голу́битимем |
| 2 особа | голу́битимеш | голу́битимете |
| 3 особа | голу́битиме | голу́битимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | голу́блю | голу́бимо, голу́бим |
| 2 особа | голу́биш | голу́бите |
| 3 особа | голу́бить | голу́блять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| голу́блячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | голу́бив | голу́били |
| жін. р. | голу́била |
| сер. р. | голу́било |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| голу́блений |
| Безособова форма |
| голу́блено |
| Дієприслівник |
| голу́бивши |
