| | |
| гоно́бити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (плекати; виховувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | гоно́бити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гоно́бмо |
| 2 особа | гоно́б | гоно́бте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гоно́битиму | гоно́битимемо, гоно́битимем |
| 2 особа | гоно́битимеш | гоно́битимете |
| 3 особа | гоно́битиме | гоно́битимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гоно́блю | гоно́бимо, гоно́бим |
| 2 особа | гоно́биш | гоно́бите |
| 3 особа | гоно́бить | гоно́блять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гоно́блячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гоно́бив | гоно́били |
| жін. р. | гоно́била |
| сер. р. | гоно́било |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| гоно́бивши |
