| | |
| го́рбити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | го́рбити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | го́рбмо |
| 2 особа | горб | го́рбте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | го́рбитиму | го́рбитимемо, го́рбитимем |
| 2 особа | го́рбитимеш | го́рбитимете |
| 3 особа | го́рбитиме | го́рбитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | го́рблю | го́рбимо, го́рбим |
| 2 особа | го́рбиш | го́рбите |
| 3 особа | го́рбить | го́рблять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| го́рблячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | го́рбив | го́рбили |
| жін. р. | го́рбила |
| сер. р. | го́рбило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| го́рбивши |
