| горови́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | горови́тий | горови́та | горови́те | горови́ті |
| родовий | горови́того | горови́тої | горови́того | горови́тих |
| давальний | горови́тому | горови́тій | горови́тому | горови́тим |
| знахідний | горови́тий | горови́ту | горови́те | горови́ті |
| орудний | горови́тим | горови́тою | горови́тим | горови́тими |
| місцевий | на/у горови́тому, горови́тім | на/у горови́тій | на/у горови́тому, горови́тім | на/у горови́тих |
| [рідко] | ||||