| | | | |
| госпдогові́рний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | госпдогові́рний | госпдогові́рна | госпдогові́рне | госпдогові́рні |
| родовий | госпдогові́рного | госпдогові́рної | госпдогові́рного | госпдогові́рних |
| давальний | госпдогові́рному | госпдогові́рній | госпдогові́рному | госпдогові́рним |
| знахідний | госпдогові́рний, госпдогові́рного | госпдогові́рну | госпдогові́рне | госпдогові́рні, госпдогові́рних |
| орудний | госпдогові́рним | госпдогові́рною | госпдогові́рним | госпдогові́рними |
| місцевий | на/у госпдогові́рному, госпдогові́рнім | на/у госпдогові́рній | на/у госпдогові́рному, госпдогові́рнім | на/у госпдогові́рних |