| гострову́хий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гострову́хий | гострову́ха | гострову́хе | гострову́хі |
| родовий | гострову́хого | гострову́хої | гострову́хого | гострову́хих |
| давальний | гострову́хому | гострову́хій | гострову́хому | гострову́хим |
| знахідний | гострову́хий, гострову́хого | гострову́ху | гострову́хе | гострову́хі, гострову́хих |
| орудний | гострову́хим | гострову́хою | гострову́хим | гострову́хими |
| місцевий | на/у гострову́хому, гострову́хім | на/у гострову́хій | на/у гострову́хому, гострову́хім | на/у гострову́хих |