| | | | |
| гострокінце́вий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | гострокінце́вий | гострокінце́ва | гострокінце́ве | гострокінце́ві |
| родовий | гострокінце́вого | гострокінце́вої | гострокінце́вого | гострокінце́вих |
| давальний | гострокінце́вому | гострокінце́вій | гострокінце́вому | гострокінце́вим |
| знахідний | гострокінце́вий | гострокінце́ву | гострокінце́ве | гострокінце́ві |
| орудний | гострокінце́вим | гострокінце́вою | гострокінце́вим | гострокінце́вими |
| місцевий | на/у гострокінце́вому, гострокінце́вім | на/у гострокінце́вій | на/у гострокінце́вому, гострокінце́вім | на/у гострокінце́вих |
