| граніто́левий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | граніто́левий | граніто́лева | граніто́леве | граніто́леві |
| родовий | граніто́левого | граніто́левої | граніто́левого | граніто́левих |
| давальний | граніто́левому | граніто́левій | граніто́левому | граніто́левим |
| знахідний | граніто́левий | граніто́леву | граніто́леве | граніто́леві |
| орудний | граніто́левим | граніто́левою | граніто́левим | граніто́левими |
| місцевий | на/у граніто́левому, граніто́левім | на/у граніто́левій | на/у граніто́левому, граніто́левім | на/у граніто́левих |