| | |
| грози́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | грози́тися, грози́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | грозі́мося, грозі́мось, грозі́мся |
| 2 особа | грози́ся, грози́сь | грозі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | грози́тимуся, грози́тимусь | грози́тимемося, грози́тимемось, грози́тимемся |
| 2 особа | грози́тимешся | грози́тиметеся, грози́тиметесь |
| 3 особа | грози́тиметься | грози́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | грожу́ся, грожу́сь | грозимо́ся, грозимо́сь, грози́мся |
| 2 особа | грози́шся | грозите́ся, грозите́сь |
| 3 особа | грози́ться | грозя́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| грозячи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | грози́вся, грози́всь | грози́лися, грози́лись |
| жін. р. | грози́лася, грози́лась |
| сер. р. | грози́лося, грози́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| грози́вшись |
