| | | | |
| грошолюби́вий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | грошолюби́вий | грошолюби́ва | грошолюби́ве | грошолюби́ві |
| родовий | грошолюби́вого | грошолюби́вої | грошолюби́вого | грошолюби́вих |
| давальний | грошолюби́вому | грошолюби́вій | грошолюби́вому | грошолюби́вим |
| знахідний | грошолюби́вий, грошолюби́вого | грошолюби́ву | грошолюби́ве | грошолюби́ві, грошолюби́вих |
| орудний | грошолюби́вим | грошолюби́вою | грошолюби́вим | грошолюби́вими |
| місцевий | на/у грошолюби́вому, грошолюби́вім | на/у грошолюби́вій | на/у грошолюби́вому, грошолюби́вім | на/у грошолюби́вих |
