гуаше́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гуаше́вий | гуаше́ва | гуаше́ве | гуаше́ві |
родовий | гуаше́вого | гуаше́вої | гуаше́вого | гуаше́вих |
давальний | гуаше́вому | гуаше́вій | гуаше́вому | гуаше́вим |
знахідний | гуаше́вий | гуаше́ву | гуаше́ве | гуаше́ві |
орудний | гуаше́вим | гуаше́вою | гуаше́вим | гуаше́вими |
місцевий | на/у гуаше́вому, гуаше́вім | на/у гуаше́вій | на/у гуаше́вому, гуаше́вім | на/у гуаше́вих |