| гуде́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (музикант, який грав на гуслях або скрипці) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | гуде́ць | гудці́ |
| родовий | гудця́ | гудці́в |
| давальний | гудце́ві, гудцю́ | гудця́м |
| знахідний | гудця́ | гудці́в |
| орудний | гудце́м | гудця́ми |
| місцевий | на/у гудце́ві, гудці́, гудцю́ | на/у гудця́х |
| кличний | гудцю́ | гудці́ |
| [арх.] |