| гулки́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гулки́й | гулка́ | гулке́ | гулкі́ |
| родовий | гулко́го | гулко́ї | гулко́го | гулки́х |
| давальний | гулко́му | гулкі́й | гулко́му | гулки́м |
| знахідний | гулки́й | гулку́ | гулке́ | гулкі́ |
| орудний | гулки́м | гулко́ю | гулки́м | гулки́ми |
| місцевий | на/у гулко́му, гулкі́м | на/у гулкі́й | на/у гулко́му, гулкі́м | на/у гулки́х |