| гуркотли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гуркотли́вий | гуркотли́ва | гуркотли́ве | гуркотли́ві |
| родовий | гуркотли́вого | гуркотли́вої | гуркотли́вого | гуркотли́вих |
| давальний | гуркотли́вому | гуркотли́вій | гуркотли́вому | гуркотли́вим |
| знахідний | гуркотли́вий | гуркотли́ву | гуркотли́ве | гуркотли́ві |
| орудний | гуркотли́вим | гуркотли́вою | гуркотли́вим | гуркотли́вими |
| місцевий | на/у гуркотли́вому, гуркотли́вім | на/у гуркотли́вій | на/у гуркотли́вому, гуркотли́вім | на/у гуркотли́вих |
| [розм.] | ||||