| гуркітли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гуркітли́вий | гуркітли́ва | гуркітли́ве | гуркітли́ві |
| родовий | гуркітли́вого | гуркітли́вої | гуркітли́вого | гуркітли́вих |
| давальний | гуркітли́вому | гуркітли́вій | гуркітли́вому | гуркітли́вим |
| знахідний | гуркітли́вий | гуркітли́ву | гуркітли́ве | гуркітли́ві |
| орудний | гуркітли́вим | гуркітли́вою | гуркітли́вим | гуркітли́вими |
| місцевий | на/у гуркітли́вому, гуркітли́вім | на/у гуркітли́вій | на/у гуркітли́вому, гуркітли́вім | на/у гуркітли́вих |