| гурткі́вець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | гурткі́вець | гурткі́вці |
| родовий | гурткі́вця | гурткі́вців |
| давальний | гурткі́вцеві, гурткі́вцю | гурткі́вцям |
| знахідний | гурткі́вця | гурткі́вців |
| орудний | гурткі́вцем | гурткі́вцями |
| місцевий | на/у гурткі́вцеві, гурткі́вці, гурткі́вцю | на/у гурткі́вцях |
| кличний | гурткі́вцю | гурткі́вці |