| гуртови́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | гуртови́к | гуртовики́ |
| родовий | гуртовика́ | гуртовикі́в |
| давальний | гуртовико́ві, гуртовику́ | гуртовика́м |
| знахідний | гуртовика́ | гуртовикі́в |
| орудний | гуртовико́м | гуртовика́ми |
| місцевий | на/у гуртовико́ві, гуртовику́ | на/у гуртовика́х |
| кличний | гуртовику́ | гуртовики́ |