| | |
| гурча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | гурча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гурчі́мо, гурчі́м |
| 2 особа | гурчи́ | гурчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гурча́тиму | гурча́тимемо, гурча́тимем |
| 2 особа | гурча́тимеш | гурча́тимете |
| 3 особа | гурча́тиме | гурча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гурчу́ | гурчимо́, гурчи́м |
| 2 особа | гурчи́ш | гурчите́ |
| 3 особа | гурчи́ть | гурча́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гурчучи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гурча́в | гурча́ли |
| жін. р. | гурча́ла |
| сер. р. | гурча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| гурча́вши |
