| гуси́ний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гуси́ний | гуси́на | гуси́не | гуси́ні |
| родовий | гуси́ного | гуси́ної | гуси́ного | гуси́них |
| давальний | гуси́ному | гуси́ній | гуси́ному | гуси́ним |
| знахідний | гуси́ний, гуси́ного | гуси́ну | гуси́не | гуси́ні, гуси́них |
| орудний | гуси́ним | гуси́ною | гуси́ним | гуси́ними |
| місцевий | на/у гуси́ному, гуси́нім | на/у гуси́ній | на/у гуси́ному, гуси́нім | на/у гуси́них |
| [рідко] | ||||