| густоцві́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | густоцві́тий | густоцві́та | густоцві́те | густоцві́ті |
| родовий | густоцві́того | густоцві́тої | густоцві́того | густоцві́тих |
| давальний | густоцві́тому | густоцві́тій | густоцві́тому | густоцві́тим |
| знахідний | густоцві́тий | густоцві́ту | густоцві́те | густоцві́ті |
| орудний | густоцві́тим | густоцві́тою | густоцві́тим | густоцві́тими |
| місцевий | на/у густоцві́тому, густоцві́тім | на/у густоцві́тій | на/у густоцві́тому, густоцві́тім | на/у густоцві́тих |