| густочу́бий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | густочу́бий | густочу́ба | густочу́бе | густочу́бі |
| родовий | густочу́бого | густочу́бої | густочу́бого | густочу́бих |
| давальний | густочу́бому | густочу́бій | густочу́бому | густочу́бим |
| знахідний | густочу́бого, густочу́бий | густочу́бу | густочу́бе | густочу́бих, густочу́бі |
| орудний | густочу́бим | густочу́бою | густочу́бим | густочу́бими |
| місцевий | на/у густочу́бому, густочу́бім | на/у густочу́бій | на/у густочу́бому, густочу́бім | на/у густочу́бих |