| гу́сячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гу́сячий | гу́сяча | гу́сяче | гу́сячі |
| родовий | гу́сячого | гу́сячої | гу́сячого | гу́сячих |
| давальний | гу́сячому | гу́сячій | гу́сячому | гу́сячим |
| знахідний | гу́сячий, гу́сячого | гу́сячу | гу́сяче | гу́сячі, гу́сячих |
| орудний | гу́сячим | гу́сячою | гу́сячим | гу́сячими |
| місцевий | на/у гу́сячому, гу́сячім | на/у гу́сячій | на/у гу́сячому, гу́сячім | на/у гу́сячих |