| | |
| гу́то́рити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | гу́то́рити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гу́то́рмо |
| 2 особа | гу́то́р | гу́то́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гу́то́ритиму | гу́то́ритимемо, гу́то́ритимем |
| 2 особа | гу́то́ритимеш | гу́то́ритимете |
| 3 особа | гу́то́ритиме | гу́то́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гу́то́рю | гу́то́римо, гу́то́рим |
| 2 особа | гу́то́риш | гу́то́рите |
| 3 особа | гу́то́рить | гу́то́рять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гу́то́рячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гу́то́рив | гу́то́рили |
| жін. р. | гу́то́рила |
| сер. р. | гу́то́рило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| гу́то́ривши |
