| гуци́кати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | гуци́кати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | гуци́каймо | |
| 2 особа | гуци́кай | гуци́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гуци́катиму | гуци́катимемо, гуци́катимем |
| 2 особа | гуци́катимеш | гуци́катимете |
| 3 особа | гуци́катиме | гуци́катимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гуци́каю | гуци́каємо, гуци́каєм |
| 2 особа | гуци́каєш | гуци́каєте |
| 3 особа | гуци́кає | гуци́кають |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| гуци́каючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | гуци́кав | гуци́кали |
| жін. р. | гуци́кала | |
| сер. р. | гуци́кало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гуци́кавши | ||