| | |
| гуци́кати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | гуци́кати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гуци́каймо |
| 2 особа | гуци́кай | гуци́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гуци́катиму | гуци́катимемо, гуци́катимем |
| 2 особа | гуци́катимеш | гуци́катимете |
| 3 особа | гуци́катиме | гуци́катимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гуци́каю | гуци́каємо, гуци́каєм |
| 2 особа | гуци́каєш | гуци́каєте |
| 3 особа | гуци́кає | гуци́кають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гуци́каючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гуци́кав | гуци́кали |
| жін. р. | гуци́кала |
| сер. р. | гуци́кало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| гуци́кавши |
