| гучні́ший – прикметник, вищий ступінь | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гучні́ший | гучні́ша | гучні́ше | гучні́ші |
| родовий | гучні́шого | гучні́шої | гучні́шого | гучні́ших |
| давальний | гучні́шому | гучні́шій | гучні́шому | гучні́шим |
| знахідний | гучні́ший, гучні́шого | гучні́шу | гучні́ше | гучні́ші, гучні́ших |
| орудний | гучні́шим | гучні́шою | гучні́шим | гучні́шими |
| місцевий | на/у гучні́шому, гучні́шім | на/у гучні́шій | на/у гучні́шому, гучні́шім | на/у гучні́ших |