| | | | |
| давньові́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | давньові́чний | давньові́чна | давньові́чне | давньові́чні |
| родовий | давньові́чного | давньові́чної | давньові́чного | давньові́чних |
| давальний | давньові́чному | давньові́чній | давньові́чному | давньові́чним |
| знахідний | давньові́чний, давньові́чного | давньові́чну | давньові́чне | давньові́чні, давньові́чних |
| орудний | давньові́чним | давньові́чною | давньові́чним | давньові́чними |
| місцевий | на/у давньові́чному, давньові́чнім | на/у давньові́чній | на/у давньові́чному, давньові́чнім | на/у давньові́чних |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
