| да́вні́шній – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | да́вні́шній | да́вні́шня | да́вні́шнє | да́вні́шні |
| родовий | да́вні́шнього | да́вні́шньої | да́вні́шнього | да́вні́шніх |
| давальний | да́вні́шньому | да́вні́шній | да́вні́шньому | да́вні́шнім |
| знахідний | да́вні́шній, да́вні́шнього | да́вні́шню | да́вні́шнє | да́вні́шні, да́вні́шніх |
| орудний | да́вні́шнім | да́вні́шньою | да́вні́шнім | да́вні́шніми |
| місцевий | на/у да́вні́шньому, да́вні́шнім | на/у да́вні́шній | на/у да́вні́шньому, да́вні́шнім | на/у да́вні́шніх |
| [розм.] | ||||