| давучки́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | давучки́й | давучка́ | давучке́ | давучкі́ |
| родовий | давучко́го | давучко́ї | давучко́го | давучки́х |
| давальний | давучко́му | давучкі́й | давучко́му | давучки́м |
| знахідний | давучки́й, давучко́го | давучку́ | давучке́ | давучкі́, давучки́х |
| орудний | давучки́м | давучко́ю | давучки́м | давучки́ми |
| місцевий | на/у давучко́му, давучкі́м | на/у давучкі́й | на/у давучко́му, давучкі́м | на/у давучки́х |
| [рідко] | ||||