Да́нин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Да́нин | Да́нина | Да́нине | Да́нині |
родовий | Да́ниного | Да́ниної | Да́ниного | Да́ниних |
давальний | Да́ниному | Да́ниній | Да́ниному | Да́ниним |
знахідний | Да́нин, Да́ниного | Да́нину | Да́нине | Да́нині, Да́ниних |
орудний | Да́ниним | Да́ниною | Да́ниним | Да́ниними |
місцевий | на/у Да́ниному, Да́нинім | на/у Да́ниній | на/у Да́ниному, Да́нинім | на/у Да́ниних |