| двоквітко́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двоквітко́вий | двоквітко́ва | двоквітко́ве | двоквітко́ві |
| родовий | двоквітко́вого | двоквітко́вої | двоквітко́вого | двоквітко́вих |
| давальний | двоквітко́вому | двоквітко́вій | двоквітко́вому | двоквітко́вим |
| знахідний | двоквітко́вий | двоквітко́ву | двоквітко́ве | двоквітко́ві |
| орудний | двоквітко́вим | двоквітко́вою | двоквітко́вим | двоквітко́вими |
| місцевий | на/у двоквітко́вому, двоквітко́вім | на/у двоквітко́вій | на/у двоквітко́вому, двоквітко́вім | на/у двоквітко́вих |