| двоко́лірний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двоко́лірний | двоко́лірна | двоко́лірне | двоко́лірні |
| родовий | двоко́лірного | двоко́лірної | двоко́лірного | двоко́лірних |
| давальний | двоко́лірному | двоко́лірній | двоко́лірному | двоко́лірним |
| знахідний | двоко́лірний, двоко́лірного | двоко́лірну | двоко́лірне | двоко́лірні, двоко́лірних |
| орудний | двоко́лірним | двоко́лірною | двоко́лірним | двоко́лірними |
| місцевий | на/у двоко́лірному, двоко́лірнім | на/у двоко́лірній | на/у двоко́лірному, двоко́лірнім | на/у двоко́лірних |