| двонасі́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двонасі́нний | двонасі́нна | двонасі́нне | двонасі́нні |
| родовий | двонасі́нного | двонасі́нної | двонасі́нного | двонасі́нних |
| давальний | двонасі́нному | двонасі́нній | двонасі́нному | двонасі́нним |
| знахідний | двонасі́нний | двонасі́нну | двонасі́нне | двонасі́нні |
| орудний | двонасі́нним | двонасі́нною | двонасі́нним | двонасі́нними |
| місцевий | на/у двонасі́нному, двонасі́ннім | на/у двонасі́нній | на/у двонасі́нному, двонасі́ннім | на/у двонасі́нних |