| двопо́люсний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двопо́люсний | двопо́люсна | двопо́люсне | двопо́люсні |
| родовий | двопо́люсного | двопо́люсної | двопо́люсного | двопо́люсних |
| давальний | двопо́люсному | двопо́люсній | двопо́люсному | двопо́люсним |
| знахідний | двопо́люсний | двопо́люсну | двопо́люсне | двопо́люсні |
| орудний | двопо́люсним | двопо́люсною | двопо́люсним | двопо́люсними |
| місцевий | на/у двопо́люсному, двопо́люснім | на/у двопо́люсній | на/у двопо́люсному, двопо́люснім | на/у двопо́люсних |