| двору́чний – прикметник | ||||
| (про пилку) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двору́чний | двору́чна | двору́чне | двору́чні |
| родовий | двору́чного | двору́чної | двору́чного | двору́чних |
| давальний | двору́чному | двору́чній | двору́чному | двору́чним |
| знахідний | двору́чний | двору́чну | двору́чне | двору́чні |
| орудний | двору́чним | двору́чною | двору́чним | двору́чними |
| місцевий | на/у двору́чному, двору́чнім | на/у двору́чній | на/у двору́чному, двору́чнім | на/у двору́чних |