| двостате́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двостате́вий | двостате́ва | двостате́ве | двостате́ві |
| родовий | двостате́вого | двостате́вої | двостате́вого | двостате́вих |
| давальний | двостате́вому | двостате́вій | двостате́вому | двостате́вим |
| знахідний | двостате́вий, двостате́вого | двостате́ву | двостате́ве | двостате́ві, двостате́вих |
| орудний | двостате́вим | двостате́вою | двостате́вим | двостате́вими |
| місцевий | на/у двостате́вому, двостате́вім | на/у двостате́вій | на/у двостате́вому, двостате́вім | на/у двостате́вих |