| двотавро́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двотавро́вий | двотавро́ва | двотавро́ве | двотавро́ві |
| родовий | двотавро́вого | двотавро́вої | двотавро́вого | двотавро́вих |
| давальний | двотавро́вому | двотавро́вій | двотавро́вому | двотавро́вим |
| знахідний | двотавро́вий | двотавро́ву | двотавро́ве | двотавро́ві |
| орудний | двотавро́вим | двотавро́вою | двотавро́вим | двотавро́вими |
| місцевий | на/у двотавро́вому, двотавро́вім | на/у двотавро́вій | на/у двотавро́вому, двотавро́вім | на/у двотавро́вих |