двохти́сячний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | двохти́сячний | двохти́сячна | двохти́сячне | двохти́сячні |
родовий | двохти́сячного | двохти́сячної | двохти́сячного | двохти́сячних |
давальний | двохти́сячному | двохти́сячній | двохти́сячному | двохти́сячним |
знахідний | двохти́сячний, двохти́сячного | двохти́сячну | двохти́сячне | двохти́сячні, двохти́сячних |
орудний | двохти́сячним | двохти́сячною | двохти́сячним | двохти́сячними |
місцевий | на/у двохти́сячному, двохти́сячнім | на/у двохти́сячній | на/у двохти́сячному, двохти́сячнім | на/у двохти́сячних |