| двоєду́шний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двоєду́шний | двоєду́шна | двоєду́шне | двоєду́шні |
| родовий | двоєду́шного | двоєду́шної | двоєду́шного | двоєду́шних |
| давальний | двоєду́шному | двоєду́шній | двоєду́шному | двоєду́шним |
| знахідний | двоєду́шний, двоєду́шного | двоєду́шну | двоєду́шне | двоєду́шні, двоєду́шних |
| орудний | двоєду́шним | двоєду́шною | двоєду́шним | двоєду́шними |
| місцевий | на/у двоєду́шному, двоєду́шнім | на/у двоєду́шній | на/у двоєду́шному, двоєду́шнім | на/у двоєду́шних |
| [книжн.] | ||||