| дві́йковий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дві́йковий | дві́йкова | дві́йкове | дві́йкові |
| родовий | дві́йкового | дві́йкової | дві́йкового | дві́йкових |
| давальний | дві́йковому | дві́йковій | дві́йковому | дві́йковим |
| знахідний | дві́йковий | дві́йкову | дві́йкове | дві́йкові |
| орудний | дві́йковим | дві́йковою | дві́йковим | дві́йковими |
| місцевий | на/у дві́йковому, дві́йковім | на/у дві́йковій | на/у дві́йковому, дві́йковім | на/у дві́йкових |
| [мат.] | ||||