| двійни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двійни́й | двійна́ | двійне́ | двійні́ |
| родовий | двійно́го | двійно́ї | двійно́го | двійни́х |
| давальний | двійно́му | двійні́й | двійно́му | двійни́м |
| знахідний | двійни́й, двійно́го | двійну́ | двійне́ | двійні́, двійни́х |
| орудний | двійни́м | двійно́ю | двійни́м | двійни́ми |
| місцевий | на/у двійно́му, двійні́м | на/у двійні́й | на/у двійно́му, двійні́м | на/у двійни́х |
| [діал.] | ||||